Невичерпний Надра банк

Саша Філіппов, 31.10.2008 15:34

Одного дня на початку жовтня мені зателефонувала досить високопосадова знайома і “по секрету” переповіла чутки: нібито банк Надра збанкрутує у найближчий час. Було ясно, що починається чорна кампанія проти банку, бо достатньо “по секрету” розповісти таку новину одній людині, і через тиждень, зважаючи на сам характер інформації, знати будуть усі хоч трохи зацікавлені. Мені було шкода Надру: навіть, якщо проблеми були вигадані, самі тільки чутки могли довести банк до реального банкрутства. Так я вступив у кризу навколо Промінвестбанку лояльним та співчуваючим клієнтом Надра банку. Через два дні мені зателефонували вже декілька знайомих, а ще через два дні до відділень банку вишукувались черги знервованих вкладників.

Такий вдалий сарафанний наїзд може викликати проблему в будь-якого банку, але чи найкраще повівся Надра банк в обставинах, що від нього не залежать? Гадаю, відповісти просто “ні” було б невиправдано м’яко. Банк почав з невдалої PR-поведінки і, потім незграбно організував роботу відділень під час кризи, і закінчив відвертим нехтуванням законом. Докладніше, по порядку.

Гротескний анти-кризовий PR

На четвертий день розповсюдження чуток я пожалівся своєму другові, доречі, теж вкладникові Надра банку, що такий добрий банк може тепер збанкрутіти через брудну PR-кампанію. Так, казав я, вони трохи незграбно реагують на чутки, але ж на чутки, напевно, неправдиві. Мовляв, бідні-бідні Надри. Друг доречно додав, що неефективно протидіючи чуткам, банк ризикує нашими грішми, тобто нехтує своїм прямим обов’язком, таким самим, як коректне ведення бухгалтерії, або обережне інвестування.

Тим часом антикризовій кампанії було на що дорікати. Замість чесного заспокїйливого звернення до вкладників з поясненням природи проблем ми побачили триумфальні прес-релізи про якнайкращий фінансовий стан та дострокове повернення боргів. Солодкі рекламні ролики по ТБ контрастували з чергами до відділень. А і без того сумнівний слоган “зробимо, як скажете” виглядав просто як жарт. Єдина думка, яку кампанія донесла до споживачів - рекламі та заявам Надра банку не можна довіряти.

Так за тиждень невдалої PR-кампанії Надра банк дав найбільшим вкладам утікти. І що вони зробили потім? Заморозили, скоріш за все, дрібні депозити та накопичувальні рахунки. Хтось убачає у цьому змову, а, як на мене, це просто непрофесіоналізм, недбалість та безглуздя.

Робота відділень під час дифіциту готівки

Дії персоналу у відділеннях протягом усього періоду дефіциту готівки були розгубленими та спонтанними. Було схоже, що керівництво банку цілком поклалося на “мужність на місцях” і займалося виключно своїм задзеркальним PR у ЗМІ. Одна моя знайома прийшла у той період до відділення, щоб забрати велику суму з накопичувального рахунку - на той час вони ще не були заблоковані. Сума та час були заздалегідь домовлені за телефоном. У відділенні їй запропонували забрати тільки невелику частку домовленої суми. Вона виказала претензії начальнику відділення, їй відмовили. Тоді вона продемонструвала свою візитівку, її провели до каси і видали всю потрібну суму.

Що я, рядовий вкладник банку, розумію коли чую цю історію? Що контракту зі мною, громадянином, цьому банкові недостатнью, щоб належним чином обслуговувати мене: совковий гастроном ввічливий тільки до тих клієнтів, яких боїться.

Заморожування депозитів

Потім вийшла славнозвісна постанова НБУ №319. Постанова не була зареєстрована Міністерством юстиції, не була опублікована в офіційних ЗМІ, тобто так і не стала чинною, і, в кращому разі, може трактуватися як рекомендація. Але і тут вкотре показала себе феодальна, а не громадська і не правова конструкція українського суспільства: авторитет службовців НБУ та нагальна потреба затримати відтік депозитів легко перемогли закон. Проблеми з готівкою закінчилися, черги розсмокталися, але банк Надра не зупинився і заморозив так звані накопичувальні рахунки, які у контрактах були явно визначені як різновид поточних.

Афера з накопичувальними рахунками

Накопичувальні рахунки в Надрі були вельми привабливою послугою. Клієнт міг вільно користуватися коштами: перевести гроші на поточний рахунок можна було миттєво, через банкомат. На найменший за місяць залишок сплачувались доволі високі проценти: влітку 2008 року - близько 11% річних за доларовими рахунками. Привабливості добавляли відсутність комісій на поповнення рахунку та зняття готівки та доларові банкомати в центрі міста. У договорі про обслуговування було явно зазначено, що накопичувальний рахунок є різновидом поточного, з підвищеними процентними ставками.

Після постанови №319 усі накопичувальні рахунки виявились заблоковані. Як банк повідомив своїх клієнтів про кардинальну односторонню зміну умов обслуговування їхніх рахунків? Ніяк. Протягом тижня після заморожування, співробітники банку не давали жодних пояснень з приводу замороження накопичувальних рахунків. Потім, у пресі почали з’являтися прес-релізи банку, які підкреслювали, що накопичувальні рахунки - це депозитні рахунки зі строком не менше одного місяця. Типові договори було відповідним чином перероблено. Вкладникам пропонували написати заяву з проханням перевести кошти на поточний рахунок через тридцять днів, але натякали, що це не гарантує результату.

Ситуація трохи прояснилась, після коментаря НБУ Стельмаха. Цитую матеріал Економічної правди від 23 жовтня “Стельмах поділився оптимізмом“:

Стельмах заявив, що він не знайомий з терміном “накопичувальний вклад”. Бухгалтерська звітність, розроблена НБУ, його не передбачає. “Я не розумію, що таке накопичувальні вклади. Є строкові вклади і на вимогу. Все”, - відзначив голова Нацбанку.

“А проблеми з ліквідністю виникли тому, що банкір сховав, в бухгалтерській чи статистичній звітності неправильно відтворив, що вся сума - на три роки… Якщо виходити з погляду банкіра, то він, мабуть, мав на увазі, що може затримати видачу вкладів. Я не можу цього коментувати…. Знаю лише, що для того, щоб правильно вести банківську справу, є два види депозитів: строкові і на вимогу”, - прокоментував ситуацію Стельмах.

Голова НБУ назвав подібну ситуацію фальсифікацією. “Якщо більше трьох десятків банків так працюють, то там необхідно буде пройтися “залізною п’ятою”. Це фальсифікація звітності, що найстрашніше в банківській справі та для менеджерів банку. За цим стоїть питання відсторонення”, - заявив він.

За словами Стельмаха, регулятор перевірить усі банки. “Пішла телеграма, яка чітко їх зобов’язала привести у відповідність бухгалтерську і статистичну звітність. Безумовно, вони одразу повинні надати нам заходи, які вони вживатимуть і протягом якого періоду. І далі сказано, що ці заходи будуть розглядатися як їхні зобов’язання, і якщо вони їх не виконають, то буде однозначно: або вони повинні будуть сформувати резерви, або ми будемо зменшувати капітал”, - резюмував банкір.

НБУ нібито не помічає цих порушень: підчас кризи жертвують найменш важливим, а саме правами приватних вкладників. Логіка Нацбанку зрозуміла: чим краще Надра банк викрутиться з своєї афери, тим менше доведеться йому позичати, щоб не впав.

Реакція

Чи варто гадати, чи будуть нинішні власники накопичувальних рахунків, у майбутньому користуватися послугами Надра банку?

Непокоїть інше: грубе порушення закону залишається поза увагою суспільства. Ми вже звикли до бездіяльності та неадекватності державних органів: Нацбанку, уряду, судів, але чому мовчить преса? Невже так мало в кого вистачає енергії на щось більше ніж простий передрук Надрівських прес-релізів? Чи тут має місце тиск на ЗМІ? Так чи інакше, я маю надію, що громадяни, яки мають можливість висвітлити цю проблему, ще таки подадуть голос.

Дуже прошу усіх небайдужих блогерів теж висловити свою позицію.